28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Це закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Ця подія була найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяла подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Важкий шлях, сповнений втрат та випробувань, пройшла Україна, щоб стати повноцінною європейською державою. Iсторичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні сягають часів Київської Русі, і біля його витоків бачимо збірку стародавнього українського права «Руська Правда», а також пізніші історичні пам'ятки правової культури України – «Литовські статути», акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького. 

      Початком історії українських конституцій вважається 5 квітня 1710 року, коли затверджено «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом. Конституція закріплювала створення незалежної козацької держави, яка діяла на Правобережній Україні до 1714 року.

У Сумському художньому музеї серед інших експонується парсунний портрет кін. ХVІІІ- поч. ХІХ ст. виборного гетьмана Лівобережної України Глухівського періоду Данила Апостола, який походив із старшинського роду Апостолів, його легко можна впізнати за втраченим оком. Портрет представляє цінність як з мистецької, так і з історичної точки зору.

На думку відомих істориків, саме завдяки конструктивній діяльності гетьмана Данила Апостола та його оточення вдалося, бодай на деякий час,  зберегти права і свободи Гетьманщини.  Плідні наслідки його праці шануємо у дні свята Конституції.