Леся Українка (Лариса Косач-Квітка, 1871–1913) – українська письменниця, перекладачка, фольклористка і культурна діячка чиє життя і творчість пов’язані з сумським краєм.

У другій половині квітня – першій половині травня 1889 р. поетеса лікувалась на хуторі Косівщина у цілительки Параски Богуш (1826–1907). Відомостей про цей епізод життя Лесі Українки мало, але залишилися її власні листи, листи її матері й сестри в яких є згадки про перебування на Сумщині. Враження від сумського краю вона відобразила в оповіданні-нарисі «Весняні співи», написаному наприкінці 1889 р.

Серед знайомих, друзів і колег поетеси – особистості біографічно пов’язані з Сумщиною. Згадаємо поета, уродженця м. Білопілля Олександра Олеся (1878–1944), з яким Леся Українка познайомилася 1903 р. на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. Серед її знайомих – письменник, уродженець с. Городище на Недригайлівщині Пилип Капельгородський (1882–1938). У своїх листах до матері поетеса згадує про нього, пропонує залучити до видавничої роботи у журналі «Рідний край». Тісно спілкувалася Леся Українка з родиною Грінченків, що видно з її листів до Бориса Грінченка (1863–1910) – письменника, педагога і етнографа, який у 1884–1885 рр. вчителював у школі с. Нижня Сироватка поблизу Сум та його дружини. Важливу роль у житті поетеси, особливо в останні роки її життя, відігравав поет з м. Шостка Федір Петруненко (1879–1938). Саме він надрукував останній творчий задум Лесі Українки – план-конспект ненаписаної драматичної поеми. Чоловіком поетеси був Климент Квітка (1880–1953) – фольклорист, уродженець с. Хмелів на Роменщині. Чимало народних мелодій він записав з її голосу, а 1908 р. подружжя разом організувало фольклористичну експедицію.

Одним з перших дослідників творчості Лесі Українки став український політичний і громадський діяч, журналіст, уродженець м. Глухів – Євген Онацький (1894–1979). Вагомий внесок у вивчення питання зв’язків поетеси з Сумщиною зробив знаний краєзнавець і педагог, уродженець с. Ямне на Сумщині Павло Сапухін (1893–1970), справу якого продовжили краєзнавець і журналіст, уродженець м. Суми Геннадій Петров (1936–1996), поет і журналіст, уродженець с. Улянівка на Сумщині Григорій Хвостенко (1952–2020) та інші.

Творча спадщина поетеси налічує сотні творів написаних у різних жанрах. Її ім’я стало відомим завдяки збіркам «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899) і «Відгуки» (1902). До найвизначніших творів Лесі Українки належить «Лісова пісня» – віршована драма-феєрія, написана у 1911 р. Через п’ятдесят років робота екранізована режисером Віктором Івченком. Серед акторів, які зіграли в стрічці – уродженка м. Глухів Ада Роговцева і Варвара Маслюченко – дружина письменника Остапа Вишні – уродженця краю.

1987 р. у с. Косівщина встановлено пам’ятник Лесі Українці роботи скульптора Якова Красножона (1911–1987), який жив і працював у м. Суми.

До 150-річчя від дня народження поетеси Сумський обласний краєзнавчий музей реалізував виставковий проєкт «Леся Українка: життя, творчість, зв’язки з Сумщиною», локації якого розповідали про перебування поетеси у с. Косівщина, її родину, земляків біографічно пов’язаних з поетесою та дослідників її творчості.

Згадаємо якою була виставка.