Управління культури
40030, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2
тел. (0542) 63-13-44 тел./факс 63-13-44
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00;
обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ

Однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу став Голодомор 1932-1933 років. Кожного року, в останню суботу листопада, Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору.

У Сумському обласному краєзнавчому музеї зберігається унікальний експонат, який є свідченням жахливих подій 1932-1933 рр. Це шматочок хліба, виготовлений з рослинної сировини, який змушені були їсти українці під час голодомору, аби хоч якось вижити.

ДО 100-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ ІМ. НИКАНОРА ОНАЦЬКОГО. ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Пам’ять про події минулого – єдиний правильний шлях щоб уникнути їх повторення в майбутньому. ХХ століття виявилося одним із найжорстокіших періодів у історії людства, але голодомор 30-х років насичений особливим болем. Мільйони загинули у рідній країні, без очевидної війни, від рук своєї ж влади. На долю наших пращурів випала це страшне випробування, скалічівши покоління.

У листопаді 2003 року 58 сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила «Спільну заяву з нагоди 70 річниці Великого голоду 1932-1933 років», де він визнавався національною трагедією українського народу. 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства.

ДО 100-РІЧЧЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. «ЛЕГЕНДИ РОСЛИННОГО СВІТУ»

Чебрець і полин українці наділяли магічними властивостями з давніх-давен. Для нашого народу ці рослини стали символом Батьківщини. Їх брали з собою, від’їжджаючи на чужину, як згадку про рідний край. На Сумщині поширені чебрець повзучий (Thymus serpyllum) і полин гіркий (Artemisia absinthium).

Через своєрідний запах і лікувальні властивості наші пращури вважали ці трави чарівними, здатними захистити від нечистої сили, використовували їх як обереги. Якщо, наприклад, подорожній прив’яже пучечок полину до ноги, то не буде відчувати втоми, а якщо покладе траву під голову, то швидше засне. Мореплавці брали полин із собою, щоб позбутися морської хвороби. З чебрецю виготовляли напій, який вживали на Зелені свята, коли поминали небіжчиків. 

МУЗЕЙ «ПАРК РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ» ПРОДОВЖУЄ РОЗВИВАТИСЯ

Минулого року у складі Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі відкрито Музей «Парк радянського періоду» – перший в Україні музей подібного профілю. Роботи щодо подальшого укомплектування та доповнення його експозиції продовжено і цього року. Зокрема, у вересні-жовтні встановлено ще 10 пам’ятників, які були доставлені з різних міст та сіл Сумської, Полтавської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.

Серед них – пам’ятники  діячам радянської доби – революціонерам Якову Свердлову, Артему (Сергєєву), червоним командирам Віталію Примакову та Павлу Дибенку. Експозицію доповнено також пам’ятниками Марксу та Енгельсу. Із Боярки, що під Києвом, до Спадщанського лісу перевезений та встановлений оригінальний пам’ятник «Боярка-БАМ». 

ЗАХІД ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ В СУМСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

20 листопада, напередодні Дня Гідності та Свободи в Сумському обласному краєзнавчому музеї проведений захід, присвячений суспільно-політичним подіям 2013-2014 рр. в Україні та на Сумщині.

Науковий співробітник Олена Любимова ознайомила відвідувачів з хронологією подій, які відбувалися на Київському майдані та на Сумщині; розповіла про речі та матеріали, передані безпосередніми учасниками революції Гідності. Присутні дізналися про участь жителів Сумщини на Київському майдані, зокрема про сумчанина Олексія Братушка та вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні.

ДО 100-РІЧЧЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. «КОЛЕКЦІЯ ОПУДАЛ ЛІСОВИХ ПТАХІВ У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ»

Птахів можна спостерігати в різних біотопах, але найбагатший ними – ліс. У фондовому зібранні Сумського обласного краєзнавчого музею опудала лісових птахів представлені у великому обсязі. Ліс птахи заселяють знизу догори.

На деревах і чагарниках гніздяться дрозди: співочий (Turdus philomelos), чикотень (Turdus pilaris) і дрізд-омелюх (Turdus viscivorus). Дупла дерев займають: шпаки (Sturnus vulgaris), дятлові (Picidae), велика синиця (Parus major), одуд (Upupa epops). Високо в кронах дерев гніздяться вивільга (Oriolus oriolus), горлиця звичайна (Streptopelia turtur), сойка (Garrulus glandarius), крук (Corvus corax), сова вухата (Asio otus), а також різноманітні хижаки: яструб великий (Accipiter gentilis) і малий (Accipiter nisus) та інші. На лісових зрубах і галявинах гніздиться сорокопуд чорнолобий (Lanius minor).