Управління культури
40030, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2
тел. (0542) 63-13-44 тел./факс 63-13-44
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00;
обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

АМАТОРСЬКИЙ ФОЛЬКЛОРНИЙ КОЛЕКТИВ «БЕРЕГИНІ» НИЗІВСЬКОГО СЕЛИЩНОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ

Рік заснування: 2010
Керівник колективу – Мащенко Валентина Олексіївна
Репертуар колективу: українські народні пісні на місцевому матеріалі та обрядові пісні різної тематики.

Аматорський фольклорний колектив «Берегині» зберігає давні українські звичаї, даруючи глядачам автентичну та самобутню українську пісню – невичерпне джерело творчості. Організатором і першим керівником колективу була Марія Максименко. З 2017 року колектив очолила Валентина Мащенко – людина творча, комунікабельна, талановита, яка багато уваги приділяє відродженню та збереженню пісенних традицій рідного краю. Цього року Валентина Мащенко стала стипендіатом голови Сумської обласної державної адміністрації серед творчих працівників Сумщини.

НАРОДНИЙ АМАТОРСЬКИЙ ХОРОВИЙ КОЛЕКТИВ КОСІВЩИНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ

Рік заснування: 1976
Рік присвоєння звання «народний аматорський»: 1987
Керівник колективу – Горовий Сергій Анатолійович
Репертуар колективу: ліричні, жартівливі, козацькі, українські народні пісні, народні пісні в обробці українських композиторів.

Народний аматорський хоровий колектив Косівщинського сільського будинку культури – це самобутній колектив зі своєю історією і своїми традиціями, першим керівником якого був Недайвода Савелій Миколайович.

ДО 100-РІЧЧЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

У музеї зберігаються раритетні артефакти, що яскраво репрезентують Козацьку добу. До таких предметів належать каламарі (чорнильниці) ХVІІ – ХVІІІ ст., які нині прикрашають стаціонарну експозицію музею. На українських землях слово «каламар» набуло поширення з ХV ст.

У козацькі часи чорнильниці-каламарі відносились до клейнод і були символом влади військового писаря. В канцеляріях можна було побачити чорнильниці різних форм, виготовлені з кераміки, скла чи металу, прикрашені різноманітними орнаментами, що були справжніми мистецькими витворами. Крім того, існували спеціальні дорожні (похідні) каламарі зі звуженим горлечком та вушками для кріплення предмету на поясі. Такі чорнильниці були як цілісної конструкції з футлярами для пера і спеціальним відділенням для чорнила, так і без футлярів.

ВІТАЄМО З ПОЧЕСНИМ ЗВАННЯМ!

Відповідно до Указу Президента України від 27 березня 2020 року # 121/2020 "Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва", за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру РОХІНІЙ Катерині Петрівні — хормейстерові комунального закладу культури Сумської обласної ради «Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М.С.Щепкіна» присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України".

Щиро вітаємо та бажаємо подальших творчих успіхів!

ВІЗИТІВКА СУМСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Навряд чи знайдеться в Україні людина, яка б не знала або не чула поетичних рядків Тараса Григоровича Шевченка, присвячених легендарній княгині Ярославні – героїні відомої у всьому світі давньоруської поеми ХІІ століття «Слово о полку Ігоревім»:

В Путивлі – граді вранці – рано
Співає, плаче Ярославна,
Як та зозуленька кує
Словами жалю додає.

ДО 100-РІЧЧЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

У фондовому зібранні Сумського обласного краєзнавчого музею зберігаються унікальні експонати, які розповідають про історію та природу Сумщини у найдавніші часи - викопні рештки прадавніх тварин так званої «мамонтової фауни» : мамонтів, волохатих носорогів, турів, північних оленів, зубрів.

Вони вимерли більше 10 тис. років тому, під час останнього льодовикового періоду. Привертають увагу викопні рештки волохатого носорога, а саме череп і щелепа,які були знайдені біля сіл Кучерівка та Заруцьке Глухівського району у 1929 та 1931 роках.