Рік заснування - 1996.
Рік присвоєння звання «зразковий» - 2006
Керівники - Карпенко Тетяна Миколаївна, Станкевич Євген Борисович
До репертуару входять українські народні пісні, пісні сучасних відомих та місцевих самодіяльних авторів.

Сумський обласний краєзнавчий музей розміщується в одній з найцікавіших споруд міста на перетині вул. Герасима Кондратьєва та Покровської площі. Це пам’ятка архітектури та історії місцевого значення.

Будівля була зведена на замовлення Сумської повітової земської управи для потреб установи.

Слава українського гончарства, що сягає своїм корінням у глиб століть з часом не втратила мистецької вартості. Давне містечко Глинськ на Роменщині по праву увійшло до історії українського гончарного світу.

Серед ремісників Глинська на початку ХХ ст. більшість займалася гончарством. Саме тому, враховуючи багатовіковий досвід Глинських майстрів – гончарів, 7 квітня 1900 року повітовим земством була відкрита в Глинську гончарна майстерня – так звана Глинська керамічна школа, яка готувала майстрів та інструкторів гончарного виробництва, професіоналів керамічної справи. Її метою декларувалося «розширення і покращення» гончарного промислу, покращення якості виробів, застосування різних видів глин, удосконалення складу полив і фарб та впровадження їх у виробництво.

Є в Роменському краєзнавчому музеї на Сумщині торбан Тараса Григоровича Шевченка. Коли екскурсоводи розповідають про його історію згадують обов’язково й тих, хто його відродив – це чернігівський реставратор Олександр Микитович Шльончик, народний майстер декоративно - ужиткового мистецтва. Безцінну реліквію було відреставровано в 1988 році.

Понад 40 років він працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів, свого часу його бандура, виготовлена до 150- річного ювілею Т. Шевченка, одержала золоту медаль на Виставці досягнень народного господарства в Москві. Саме О. Шльончикові працівники Роменського краєзнавчого музею довірили старовинний торбан Т. Шевченка. Цей народний струнно - щипковий інструмент, близький до бандури, був популярний в Україні з середини XVIII ст. до кінця ХІХ ст.

Відкритий у 1990 році з нагоди 500-річчя Запорізької Січі та 300-літнього ювілею П.І Калнишевського. Розташований за межами історичного середмістя Ромен, на Покровському узвозі, де до 1908 року стояла Покровська церква, збудована в 1770 році коштом та за піклування Петра Калнишевського.

На прямокутній основі встановлена гранітна стела. У верхній її частині чавунне барельєфне погруддя Кошового, під яким дошка з написом «Калнишевському Петру Івановичу» та вказані роки його життя. На підставці: три чавунні гарматні ядра з капсулами із землею з Пустовійтівки, Запорізької Січі та Соловків.