Рік створення – 2004
Рік присвоєння звання «зразковий аматорський» - 2010
Керівник колективу – Людмила Бабич
Репертуар колективу: народні, стилізовані та сучасні естрадні танці, хореографічні композиції.

Рік створення – 1999

Рік присвоєння звання «зразковий аматорський» - 2002

Керівник колективу – Ольга Рудько.

Репертуар колективу: народні, стилізовані та сучасні естрадні танці, сучасні та народні стилізовані хореографічні композиції.

Ансамбль налічує 16 молодих енергійних вихованців. Має колектив-супутник, який відвідують 25 талановитих дітей.

Парк і «Золоті ворота», що в селі Волокитине Путивльського району, були частиною Волокитинського маєтку відомої української шляхетської родини Миклашевських. Його розбудова пов'язана з іменем Андрія Миклашевського (1801 – 1895 рр.) – власника знаменитої Волокитинської порцелянової фабрики. Ворота у мавританському стилі розташовані при вході до парку, що був заснований у 1829 – 1830 рр.

Брама, за якою пізніше закріпилася назва «Золоті ворота», була зведена, орієнтовно, у 1857 р. Центром садибного ансамблю була мурована, хрещата в плані, однобанна, з триярусною дзвіницею на західному фасаді Покровська церква, збудована 1857 р. у перехідній стилістиці від пізнього класицизму до романтизму (не збереглася). Споруда вирішена в неоготичній стилістиці. Представляє собою стіну, муровану з цегли й каменю, прорізану трьома стрілчастими арками і фланковану по боках шестигранними баштами.

У 1773 році у селі Пустовійтівці коштом останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського була збудована церква Святої Трійці. Про факт тої події свідчать документи, що зберігаються у справах Запорозької Січі в ЦДІА України у Києві: «Війська запорозького низового пан кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський у селі відомства протопопії роменської Пустовійтівці, в якому він, пан кошовий, народився, від свого кошту власного знову дерев’яну в ім’я Пресвятої Трійці церкву на місці вольному збудували».

Церкву Святої Трійці у 1901 році досліджував видатний український вчений М.Макаренко, який у своїй статті «На родине последнего гетмана запорожского П.И.Калнишевского», характеризував її як видатну пам’ятку архітектури доби «українського відродження».

У Сумському видавництві «Університетська книга», з яким музей працює довгі роки, вийшов новий ілюстрований буклет з історією про зібрання та заснування закладу в 1920 р., основою якого стала націоналізована колекція Оскара Гансена.

Музей зберігає твори майстрів ХVІ-ХХІ ст. зарубіжного і вітчизняного образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва світового рівня різних часових періодів і національних шкіл. Так, мистецтво Італії охоплює період від пізнього ренесансу до поч. ХХ ст., далі йдуть Нідерланди від «золотої доби» ХVІІ до ХІХ ст., Франція – від рококо до постімпресіоністів, а також твори художників Польщі, Німеччини, країн Скандинавії ХІХ- поч. ХХ ст.