Управління культури
40030, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2
тел. (0542) 63-13-44 тел./факс 63-13-44
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Розпорядок роботи: понеділок - четвер – з 8.00 до 17.15;
п’ятниця – з 8.00 до 16.00;
обідня перерва – з 12.00 до 13.00;
вихідні дні: субота, неділя.

ДО 100-РІЧЧЯ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. ПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ РЕМІСНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА.

У музейній колекції зберігаються предмети, що ілюструють одну з технік створення малюнка на тканині – вибійку. Це інструменти майстрів: три дошки-матриці (розмір 59х53 см.), орнаментовані прямими та зигзагоподібними паралельними смужками, шкіряні подушки (товкачки) та курант. Є і фрагмент тканини-вибійки з квітковим орнаментом. Всі ці речі були передані до музею у 50-х рр. минулого століття.
Вибійка – один з найстаріших видів оздоблення тканини. В Україні їх називали по різному: димка, синильниця, мальованка, набійка. Майстрів, які створювали набійки в центральних областях України називали вибійниками, а в західних – друкарями або ж малярами полотен.
Якість вибійки залежала від орнаменту дошок, фарб та полотна. Вибивні дошки-матриці виготовляли з грушевого або липового дерева. Вони складалися з кількох фрагментів дерева скріплених між собою металевими гвинтами. Орнамент матриць спочатку малювали, а потім вирізували. Фарби виготовляли з природних барвників. Добре виварена фарба не залишала на полотні жирних плям, давала чисті орнаментальні відбитки. Для вибійки використовували, переважно, лляні, бавовняні та вовняні тканини. Крім того, для роботи майстру були необхідні шкіряні товкачки, якими втирали фарби в дошку та курант – ним притискали полотно.
Вибійки використовували для виготовлення одягу та в інтер'єрі житла. Користувалися популярністю вибійчані хустини, фартухи, спідниці, чоловічі штани, скатертини, рушники та покривала.